По заданию объединения Укртрубопром в 1997 г. Государственным трубным институтом разработан классификатор твердых отходов трубных заводов Украины. Классификатор предназначен для машинной обработки информации при решении задач утилизации, депонирования, ликвидации и учета отходов, а также оценки эффективности работы заводов с отходами, решения задач, связанных с разработкой технологии их утилизации, разработкой новых и усовершенствования действующих технологий трубного производства, направленных на уменьшение объема образования отходов. Объектом классификации являются твердые отходы трубных производств, образующиеся в трубопрокатных, трубосварочных, трубоволочильных и других цехах и заводах Украины.

Комплексно досліджено шляхи становлення, особливості функціонування та кодифікованого використання у науковій практиці української термінології землеустрою та кадастару. Виділено склад дослідженого термінополя. Охарактеризовано найважливіші тематичні групи терміносистеми землеустрою та кадастру. Висвітлено основні етапи опрацювання, становлення української землевпорядної та кадастрової термінології. Визначено особливості лексико-семантичних процесів, що супроводжують розвиток дослідженої терміносистеми. Проаналізовано основні тенденції у розвитку терміносистеми землеустрою та кадастру на сучасному етапі, продуктивні шляхи та способи поповнення системи термінологічних найменувань, зокрема абревіацію, основоскладання, композицію.

Проаналізовано концептуальні засади визначення понять "абревіація" й "абревіатура", обгрунтовано критерії відповідності абревіатур характеристикам повнозначних слів. Розроблено структурну та семантичну класифікації нових абревіатур, охарактеризовано їх структурні типи. Визначено особливості функціонування чужомовних лексичних скорочень в українській мові. Виявлено та проаналізовано явище полісемії, омонімії та варіантності у сфері нових абревіатур. Охарактеризовано особливості вживання абревіатур у різних функціональних стилях. З'ясовано функціонально-стильові особливості граматичних форм абревіатурних неологізмів, розкрито їх дериваційний потенціал. Укладено словник нових абревіатур.

Висвітлено походження й основні тенденції розвитку сучасної української літературної мови. Розглянуто наукову комунікацію як складову фахової діяльності. Увагу приділено українській терміносистемі геодезії, картографії та землеустрою. Охарактеризовано форми обговорення професійних проблем. Розкрито особливості перекладу та редагування наукових текстів.

Освещены происхождение и основные тенденции развития современного украинского литературного языка. Рассмотрена научная коммуникация как составляющая профессиональной деятельности. Уделено внимание украинской терминосистеме геодезии, картографии и землеустройства. Охарактеризованы формы обсуждения профессиональных проблем. Раскрыты особенности перевода и редактирования научных текстов.

Проведено структурно-логічний аналіз основних формоутворювальних елементів стратегії еколого-орієнтованого розвитку національної економіки. Запропоновано класифікацію стратегій еколого-орієнтованого розвитку національної економіки з урахуванням основних положень концепції стійкого розвитку.

Проаналізовано можливості суфіксального способу творення термінів. Охарактеризовано найпродуктивніші моделі творення термінів для позначення понять землевпорядної галузі: абстрактних віддієслівних іменників, що є назвами процесів і дій, назв пристроїв і механізмів, споруд, людей за видом виконуваної ними роботи та ін.; причини заміни одних суфіксів іншими, змертвіння непродуктивних суфіксів.

Визначено взаємозв'язок між санацією, реструктуризацією, реорганізацією, як елементів антикризового менеджменту на підприємствах харчової промисловості. Запропоновано теоретичні підходи до антикризового менеджменту, що надасть змогу господарюючим суб'єктам розробляти заходи подолання кризових явищ.

Розглянуто категорії ефективність та ефект, здійснено розмежування між ними. Проаналізовано різні визначення ефективності і об'єднано їх у такі підходи: ресурсний, витратний, ресурсно-витратний, цільовий, системний, часовий, фінансовий, комбінований. В цьому разі ресурсний підхід, визнаючи ефективність, враховує залучені за певний період часу ресурси для забезпечення цього виду діяльності. Витратний підхід порівнює результати з поточними витратами, які безпосередньо пов'язані з його досягненням. У ресурсно-витратному береться до уваги як певна оцінка наявних ресурсів, так і оцінка поточних витрат. Цільовий підхід ефективність підприємства трактує як адекватність досягнутих у процесі його здійснення результатів наміченим цілям з одночасним врахуванням понесених витрат. Системний підхід характеризує зв'язок між обсягом понесених витрат, які використовуються під час діяльності, та вартісним вираженням одержаного результату. Часовий підхід ефективність розглядає як оптимальне співвідношення виробництва, якості, результативності, гнучкості, задоволеності, конкурентоспроможності і розвитку підприємства. Фінансовий підхід, відображає ефективність на основі використання фінансових засобів і ресурсів підприємства та їх впливу на результативність діяльності. З позиції комбінованого підходу ефективність - це використання фінансових і операційних можливостей підприємства та одержання прибутку на основі врахування усієї системи факторів впливу й умов діяльності, зокрема ризиків. Характеристика даних підходів надала змогу повного розуміння означеного поняття.

Досліджено стан вивчення вітчизняними та зарубіжними педагогами, психологами, лікарями негативного впливу телебачення на здоров'я дітей. Розкрито досвід однієї з шкіл в апробації моделі "Школи сприяння здоров'ю". Наведено результати анкетування учнів щодо передач, які вони дивляться. Запропоновано пам'ятки, розроблені колективом педагогів, зокрема "Педагогічні поради батькам щодо перегляду дітьми телепередач" і "Поради учням щодо перегляду телепередач".

Висвітлено ефективність навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу, що значною мірою залежить від правильно визначених завдань і напрямів роботи педагогічних колективів.

Досліджено категорії криза та криза підприємства. Проаналізовано визначення понять криза підприємства та об'єднано їх у такі підходи: криза як руйнівна сила; криза як природне явище життєвого шляху підприємства; криза як фактор порушення рівноважного стану економічної системи; криза як потенціал змін. Зазначено, що прихильники першого розглядають кризу як руйнівну силу, яка призводить до небажаного стану підприємства, за якого масово виникає небезпека для його економічного життя, дійсності. Другий - визначає кризу як природне явище життєвого циклу підприємства, яке виникає на різних етапах і обумовлене накопиченням протиріч у межах господарської системи. У цьому випадку має певні наслідки для функціонування господарюючого суб'єкта і є джерелом найбільш небезпечних потенційних загроз його діяльності. Третій підхід характеризує кризу як фактор порушення стану економічної рівноваги, який є наслідком випадкових дій, внутрішнього або зовнішнього середовища на економічну систему, що викликає дисбаланси у діяльності підприємства. Четвертий розглядає кризу як потенціал змін, тобто є основою для навчання, оскільки змушує учасників переглядати власне бачення системи функціонування підприємства. Характеристика даних підходів надала змогу повного розуміння означеного поняття та визначити його основні фактори, які є причиною появи та розгортання кризових явищ на підприємстві, у вигляді класифікації, яка значно розширює змістовність поняття "криза підприємства" та надає можливість вчасно виявити кризові явища та розробити дієві механізми їх подолання.

Проаналізовано можливість дослідження документознавчої терміносистеми за допомогою методу польового структурування, виділено лексико-тематичні групи у межах досліджуваної терміносистеми. Зроблено висновок, що кожна з виділених лексико-тематичних груп - це відкрита мікросистема, члени якої вступають у певні зв'язки між собою.

На формальному та семантичному рівнях охарактеризовано антонімічні відношення в українській термінології документознавства.

Охарактеризовано основні етапи становлення та форми діяльності Державного бюро організаційного будівництва, пов'язаної з удосконаленням діловодства установ та організацій. Установлено, що Оргбуд був перспективною формою організації, що сполучала в собі науково-дослідні та практичні функції.

Проаналізовано процеси уніфікації та стандартизації документів і їх термінології, що проводилися у 20-х рр. ХХ ст. і були зумовлені необхідністю вдосконалення документаційного забезпечення управління, упровадження наукових методів організації праці. Доведено, що уніфікація документів у 20-х рр. ХХ ст. була безпосередньою практичною базою загальнодержавної стандартизації. Вона визначила основні напрями уніфікації, пов'язані з потребами практики, зініціювала нові форми документів та закріпила вживані лексичні засоби.

Вперше виокремлено проблему дослідження, подано визначення поняття "здоровий спосіб життя старшокласника". Розроблено й апробовано модель управління діяльністю педагогічного колективу з формування здорового способу життя у старшокласників, яка має п'ять базових складових (цільову, теоретико-методологічну, змістову, структурно-організаційну, організаційно-технологічну та підсумково-результативну). З'ясовано сутність ефективного управління навчальним закладом щодо формування здорового способу життя у старшокласників. Виявлено основні чинники формування здорового способу життя учнів старших класів. Уточнено та доповнено наукові уявлення про генезу розвитку проблеми здорового способу життя особистості в історико-педагогічній літературі. Набули подальшого розвитку шляхи оптимізації управління діяльністю педагогічного колективу з формування здорового способу життя у старшокласників.

Розроблено перспективні напрями та механізми забезпечення ефективності діяльності підприємств заходами антикризового менеджменту. Розглянуто теоретико-методичні основи забезпечення ефективності виробничо-господарської діяльності заходами антикризового менеджменту, розкрито зміст категорії "ефективність", визначено поняття та економічну сутність антикризового менеджменту, його місце, роль та значення у підвищенні ефективності діяльності підприємств. Проаналізовано результативність виробництва мінеральних вод за сучасних умов. Досліджено динаміку техніко-економічних і фінансово-економічних показників, основні тенденції діяльності підприємств з видобування, розливу та реалізації мінеральних вод. Проведено оцінювання ефективності виробничо-господарської діяльності такої групи підприємств на основі використання елементів регресійного аналізу та функції Альтмана. Запропоновано механізми удосконалення системи антикризового менеджменту підвищення ефективності діяльності підприємств з виробництва мінеральних вод, що передбачають використання методів стратегічного управління та інструментів бюджетування, а також диверсифікацію джерел інвестування заходів з підвищення ефективності діяльності підприємств шляхом емісії облігацій.

Досліджено передумови імплементації сукупності теоретико-методичних і практичних положень у практику управління процесами розроблення та впровадження стратегії еколого-орієнтованого розвитку. Розширено науково-методичний інструментарій аналізу стану та динаміки розвитку національної економіки шляхом використання міжгалузевої еколого-економічної моделі, системи показників декаплінгу та середньої схильності до споживання, відновлення та збереження природних ресурсів. Практична апробація запропонованої методики формування та реалізації стратегії еколого-орієнтованого розвитку національної економіки дозволила зробити висновок про доцільність й ефективність її застосування виконавчими органами влади України, органами обласних, районних і місцевих рад, суб'єктами господарювання.

Проаналізовано лексикографічний репертуар, що став підгрунтям сучасних концепцій тезаурусного моделювання термінолексики. Виявлено різновиди словників тезаурусного типу.

Однією з головних проблем, що вивчаються сучасною регіональною економікою, є пошук шляхів вирівнювання нерівномірності соціально-економічного розвитку територій та подолання ознак їх депресивного стану. Як свідчить практика, значна перешкода на шляху подолання нерівномірного розвитку територій полягає в диспропорційності адміністративно-територіального устрою України, який, у свою чергу, потребує визначення обгрунтованих шляхів щодо реформування. Мета роботи - обгрунтування вимог до формування адміністративно-територіальної одиниці базового рівня і громади, яка є основою для здійснення ефективного місцевого самоврядування та територіальної організації влади. У ході дослідження обгрунтовано необхідність урахування широкого кола вимог до формування громади, що дозволило згрупувати їх за такими ознаками, як чисельність населення; повноваження органів місцевого самоврядування; пропорційність адміністративно-територіального устрою та соціально-економічного розвитку територій; можливість формування дієздатних громад. Урахування зазначених вимог дозволить обгрунтовано визначати підходи до здійснення адміністративно-територіальної реформи з метою формування сталого соціально-економічного розвитку територій.